Незважаючи на те, що Queen вже могли похвалитись тим, що два їх альбоми і два сингли потрапили у Топ-десятку хіт-параду, на початку 1975 року група переживала дуже складний для себе час. Вони їздили по турне і записувались без перепочинку протягом 5 років, але їх важка робота так поки і не почала окупатись фінансово, що, звичайно, непокоїло учасників групи. У січні Джон одружився на своїй постійній подружці, Вероніці і попросив у менеджерів Queen, Нормана і Беррі Шеффілд, аванс в розмірі 5000 фунтів стерлінгів, щоб внести перший внесок за будинок, але його прохання було категорично відхилено. Фредді також відчув смак до благоустрою своєї квартири і подумував про придбання фортепіано для власного користування, але і його прохання про фінансову допомогу у вигляді авансу розуміння не зустріли.

До того ж групу почали переслідувати проблеми зі здоров’ям. Хоча Брайан повністю відновився після нападів гепатиту і виразки навесні 1974 року, тепер у Фредді з’явились проблеми з голосом, і кілька виступів під час їх турне по США довелось скасувати, щоб він міг відпочити і не надірвати голос остаточно. Попередній діагноз визначив потовщення лімфатичних вузлів і був приписаний тримісячний відпочинок, як єдині ліки, а проте другий огляд показав просто пухлину горла і приписав один-два тижні відпочинку.

У будь-якому випадку, до весни 1975 група була просто виснажена (після дуже тривалого турне, що включав в себе вперше тур по Японії). Стосунки з братами Шеффілд досягли свого апогею, і група уклала угоду з Джимом Біч, який ініціював переговори з припинення всіх відносин з колишнім менеджментом. Процес затягнувся на тривалий час, але, врешті-решт, все таки закінчився для групи позитивно – хоча це і коштувало групі 100 000 фунтів стерлінгів і 1-но процентного авторського гонорару на користь колишнього менеджменту на наступні шість альбомів Queen.

Під впливом всього цього група занурилась з головою в звукозаписні студії (не “Trident”) і взялась за роботу над своїм четвертим альбомом, який Брайан пізніше назве “our Sgt. Pepper.” = “Наш сержант Перець”. Любов групи до експериментів зросла ще більше після їх попередніх записуючих сесій, і все знову звелось до принципу “пан або пропав” – хоча їхній третій альбом і пройшов випробування горезвісного “лакмусового папірця”, їм потрібен був супер-хіт, щоб міцно закріпиться в числі популярних рок-гуртів. Входить “Bohemian Rhapsody”.

Про цю пісню була величезна кількість розмов і пересудів, тому ми зараз не будемо намагатись її розшифрувати, а просто скажемо, що “Bohemian Rhapsody” була першою справжньою спробою ввести помпезність у світ рок-музики. У той час, коли більшість музичних композицій того часу поєднували в собі оперне звучання з роком (наприклад, “The Man Who Sold The World” у виконанні Девіда Боуі чи “Tommy” групи “The Who”), – це був перший раз, коли опера дійсно злилась з роком. На запис пісні від початку до кінця знадобилось три тижні, і навіть зародилась легенда, яку пізніше підтвердили Брайан і Роджер, що було зроблено стільки перезаписів, стільки добавок, що магнітна стрічка стала настільки тонкою, що висвічувалась наскрізь.

Наприкінці сесій група вирішила ризикнути і випустити головну шестихвилинну композицію як перший сингл альбому, але вирішила не урізати пісню до нормальної довжини для радіо. Навіть завжди впевнений в собі Фредді почав сумніватись в собі і відніс запис пісні своєму другові Кенні Еверетту, який на той час був ді-джеєм на BBC, щоб дізнатись його думку. Після першого ж прослуховування, вражений Кенні вимовив: “Не хвилюйся, вона може бути і півгодинної довжини, і все одно буде № 1 на віки”. Після цього Фредді віддав Кенні стрічку, але взяв з нього слово не пускати її в ефір. Кенні слово дав, але, нахаба, яким він був, таки пустив її в ефір – чотирнадцять раз за 2 дні. Група спочатку була в жаху, але на пісню виник такий величезний попит, який призвів до поспішного офіційного випуску синглу 31 жовтня 1975.

Звичайно, ми забігаємо вперед – в альбомі “A Night At The Opera” є й інші пісні, не менш грандіозні і яскраві, ніж “Bohemian Rhapsody”. Старе добре гарчання а’ля Queen домінує в “Death On Two Legs (Dedicated to…” (пісні, написаної Фредді про своїх колишніх менеджерів, хоча, щоб уникнути судових позовів, вони жодного разу по іменах не називаються), пісні Роджера “I’m In Love With My Car” і Брайана “Sweet Lady”. Пісні Фредді “Lazing On A Sunday Afternoon” і “Seaside Rendezvous” є свого роду даниною водевілю 20-хх років минулого сторіччя і водевілю як жанру взагалі. Композиція Брайана “Good Company” навіває спогади про знамениті записи Кінкса кінця 60-х. Пісня Джона “You’re My Best Friend” – це класний поп сингл, у той час як баладна “Love Of My Life”, написана Фредді на честь Мері Остін, буде шанована і улюблена протягом наступних тридцяти років практично у всіх країнах.

Під час записуючих сесій Брайаном був складений ще один епос – “The Prophets Song”, де знайшов відображення один його сон, у якому Мати-Земля готує помсту проти своїх мешканців. Незважаючи на довжину пісні, яка складає більше ніж 8 хвилин, Queen у свій час серйозно розглядали варіант випуску її як окремого синглу, хоча неминуче обрізання довгою вокальної інтерлюдії їх, напевно, збентежило. Інша композиція Брайана “’39″ у жанрі “космічний фольклор” (таки випущена на стороні “Б” сингловий альбому “You’re My Best Friend” в травні 1976), була однією з двох пісень альбому, в якій Брайан виконує головний вокал.

Урочистим завершенням альбому стала трохи навмисна варіація Британського національного гімну, який зазвичай співала аудиторія в очікуванні появи групи на сцені під час їхніх місцевих концертів. Взагалі то пісня була записана ще під час сесій запису попереднього альбому “Sheer Heart Attack” в студії “Rockfield Studios” і використовувалась з жовтня 1974 по серпень 1986 року, і потім знову під час турне “Queen” + Paul Rodgers, для оголошення завершення виступу групи “Queen”.

Альбом був випущений в листопаді 1975 року – буквально через два тижні після того, як сингл “Bohemian Rhapsody” увірвався в хіт-паради і зайняв 1-е місце у Великобританії і 4-е в США. Треба зауважити, що це був перший раз, коли альбом групи Queen прорвався в Топ 10. Пісня “Bohemian Rhapsody” піднялась до № 1 у Великобританії і до № 9 в США, у той час як вийшовший за ним буквально по п’ятах сингл Джона Дікона “You’re My Best Friend”, досяг № 7 у Великобританії і № 16 в США . Після цього альбом був перевиданий кілька разів, включаючи видання на CD 1991 року студією “Hollywood Records” з додаванням нових реміксів пісень “You’re My Best Friend” і “I’m In Love With My Car”, помічені як бонусні треки (в результаті вийшло, що весь матеріал, записаний під час роботи над альбомом, було видано в тій чи іншій формі; так що, якщо ви де-небудь побачите додаткові треки в альбомі “A Night At The Opera”, майте на увазі, що вони туди додані не групою Queen і є просто вигадкою. Також була зроблена міксовка 5.1 і випущена на DVD-A в 2000 і 2002 роках, разом з дводисковим варіантом, присвяченим 30-й річниці створення групи, який містив у собі перевиданий CD плюс аудіо DVD. Однак , на мій погляд, дійсно заслуговує на увагу документальний фільм “The Making Of A Night At The Opera” (як робилась A Night At The Opera), випущений в 2005 році, у якому знялись Роджер Тейлор і Брайан Мей в компанії інших людей, що мали відношення до створення альбому, (продюсери, інженери, родичі і друзі, звукозаписні техніки і музичні критики) і в якому детально обговорюється сам альбом і історія його створення.

Група відразу відчула, що альбом являє собою щось особливе, і навмисно запросила пресу для спеціального прослуховування буквально за пару днів до свого турне. Хоча роботи по міксовці як і раніше велись ще кілька годин перед прослуховуванням, а пізніше були додані нові додаткові ефекти і редакції, загальна думка була однозначною – група “Queen” записала альбом-вбивцю (супер-альбом) і він змушує три попередні альбоми збліднути на своєму тлі. Минуло вже більше 30 років, але з цим, як і раніше важко не погодитись.

Перелік пісень, що увійшли до альбому:

CD версія 1991 Hollywood Records

1. Death On Two Legs (Dedicated to…
2. Lazing On A Sunday Afternoon
3. I’m In Love With My Car
4. You’re My Best Friend
5. ’39
6. Sweet Lady
7. Seaside Rendezvous
8. The Prophets Song
9. Love Of My Life
10. Good Company
11. Bohemian Rhapsody
12. God Save The Queen
13. I’m In Love With My Car (remix)
14. You’re My Best Friend (remix)

Виконавці та продюсери:

Музиканти:

Фредді Меркьюрі – вокал, вокальна буфонада, вокальна оркестровка дерев’яних духових інструментів у пісні “Seaside Rendezvous”, оперний вокал в пісні “Bohemian Rhapsody”;

Брайан Мей – гітара, оркестровий фон, вокал, ведучий вокал в піснях “’39″ і “Good Company”, японська кото в пісні “The Prophets Song”, оркестрова арфа в пісні “Love Of My Life”, укулеле-банджо “Алоха” (зроблена в Японії) і гітарний джаз-банд в пісні” Good Company “, оперний вокал в пісні” Bohemian Rhapsody “;

Джон Дікон – бас-гітара, електричне піаніно в пісні “You’re My Best Friend”, контрабас в песне “’39″;

Роджер Тейлор – барабани, ударні, вокал, ведучий вокал в пісні “I’m In Love With My Car”, бас-драм і тамбурин в пісні “’39″, вокальна оркестровка мідних духових інструментів у пісні “Seaside Rendezvous”, оперний вокал в пісні “Bohemian Rhapsody”, литаври в піснях “Bohemian Rhapsody” і “God Save The Queen”, оркестрові тарілки в пісні “God Save The Queen”;

Продюсери: Queen і Рой Томас Бейкер.

Записаний: серпень – листопад 1975 року у звукозаписних студіях “Sarm East Studios”, Алдгейт; “Olympic Studios”, Барнс; “Rockfield Studios”, Монмут; “Scorpio Studios”, “Lansdowne Studios” і “Roundhouse Studios”, Лондон.