Після виходу четвертого альбому “A Night At The Opera” і подальшого турне, яке тривало з листопада 1975 по квітень 1976 року, у групи “Queen” вже був новий менеджер (Джон Рейд) і вони вирішили трохи перепочити і скористатись тими перевагами, які є у всесвітньо відомих рок зірок. Для Брайана це означало одружитись на своїй дівчині, Кріссі Мулен, що він і зробив 29 травня, через місяць після останнього концерту групи. Вони явно не поспішали повернутись назад в упряжку або в студію і тільки в липні, нарешті, приступили до роботи над наступним п’ятим альбомом, записуючи матеріал у трьох студіях (вже не в семи, як “A Night At The Opera”): “The Manor “,” Wessex Studios “, і” Sarm Studios “.

На відміну від звукозаписних сесій альбому “A Night At The Opera“, у групи не було ніяких термінів або необхідності скоріше записати наступний і почати його розкручувати. Вільного часу також було, хоч відбавляй – за винятком чотирьох концертів, проведених у вересні 1976 року, за період до січня 1977 група взагалі не зробила жодного турне. Три з цих чотирьох концертів (два в театрі Плейхаус в Единбурзі 1-го і 2-го вересня, і один в замку Кардіфф 10-го вересня) були частиною святкових програм, а четвертий, 18-го вересня (за випадковим збігом, 6-ти річна річниця смерті Джиммі Хендрікса), був проведений в Хайд парку, і був організований групою як благодійне безкоштовне шоу, з метою подякувати своїм англійських шанувальникам за вірність, не дивлячись на те, що популярність “Queen” і так росла в геометричній прогресії.

Так як ці живі концерти припали саме на середину процесу роботи над альбомом, було цілком природно включити деякі нові пісні до концертної програми: “Tie Your Mother Down” і “You Take My Breath Away” були виконані, що стало одним з рідкісних випадків, коли нові композиції виконувались в живу ще до офіційного релізу. Ще одним нововведенням у цих концертах стала акустична інтерлюдія, як і в пісні Брайана “’39″, що виконується групою попереду сцени, де Фредді співав на піку своїх голосових зв’язок, а Роджер шалено бив по бас драму і тамбурину. Не дивлячись на плутанину, яка загрожувала перерости в повний бардак, (час виступу групи було перевищено на півгодини і, так, як обмеження по часу були досить суворими, була викликана поліція, щоб не дозволити Queen ще раз вийти на сцену; група змушена була підкоритись, хоча і без особливого бажання, особливо, Фредді, якому не дуже хотілось, щоб його забрали до відділку у його білому спандексовому костюмі!) шоу було успішним, і група згадувала про цей виступ з величезним задоволенням ще довгі роки.

Після концертів прийшла черга роботи над новим альбомом. Перший раз у своїй історії Queen вирішили при записі обійтись без продюсера, очевидно вирішивши, що вони вже вичерпали всі можливості, які пропонувала співпраця з Роєм Томасом Бейкером, і вважали за краще обійтись своїми силами (втім, Майк Стоун як завжди допомагав проектувати альбом). Записуючі сесії завершились в листопаді і в наступному місяці, альбом “A Day At The Races” був випущений і зустрінутий публікою з гучним захопленням. Однак деякі критики поквапились помітити, що група просто загорнула в нову обгортку той старий зміст попередніх альбомів, який добре зарекомендував себе. На відміну від альбому “A Night At The Opera”, тут композиції не такі різноманітні, хоча можна досить чітко провести паралелі між цими двома, пронизаними однією темою, альбомами: пісня “You Take My Breath Away” є оновленою версією композиції “Love Of My Life”, а в пісні “The Millionaire Waltz” присутні непередбачуваність і зухвалість, характерні для “Bohemian Rhapsody”, хоча критики і заявляли, що новою “Bohemian Rhapsody” була пісня “Somebody To Love”. Джон Дікон також вніс свій внесок у вигляді ще однієї красивої поп-композиції “You And I”, яку, за бажання, можна розглядати як дуже хорошу переробку пісні “You’re My Best Friend”, у той час як тема “Good Old – Fashioned Lover Boy”дуже нагадує ранні композиції Фредді в стилі водевіль/мюзикл, такі як “Seaside Rendezvous”, “Lazing On A Sunday Afternoon” і “Bring Back That Leroy Brown”. Однак тут подібність і закінчується – композиції альбому “A Day At The Races” важчі і більш вишукані, з великим ухилом у бік виконавської майстерності і атмосфери, ніж чистого якості.

Перший сингл альбому “Somebody To Love” удостоївся 2-го місця в хіт-параді Великобританії та гідного 13-го – в США, а от наступні сінгди не були так само успішні: “Tie Your Mother Down” досягла максимуму № 31 у Великобританії і № 49 в США. Перша довгограюча платівка, випущена гуртом “Queen”, в якій головним треком була пісня “Good Old-Fashioned Lover Boy”, піднялась до № 17 у Великобританії, тоді як в США ця платівка не випускалась – замість неї вийшла “Long Away”, яка зовсім не потрапила до чарту, через відсутність відео кліпу і добре пізнаваного голосу Фредді, (вокальні партії в ній виконав Брайан Мей). Як і попередній альбом “Bohemian Rhapsody”, “A Day At The Races” зайняв міцне 1-е місце в хіт-параді Великобританії і 5-е місце в США. У 1991 році альбом був перевиданий в США на CD з додаванням двох реміксів пісень “Tie Your Mother Down” та “Somebody To Love”, в які були внесені незначні, ледь помітні відмінності від оригіналів.

Перелік пісень, що увійшли до альбому:

CD версія 1991 Hollywood Records

1. Tie Your Mother Down
2. You Take My Breath Away
3. Long Away
4. The Millionaire Waltz
5. You And I
6. Somebody To Love
7. White Man
8. Good Old-Fashioned Lover Boy
9. Drowse
10. Teo Torriatte (Let Us Cling Together)
11. Tie Your Mother Down (remix)
12. Somebody To Love (remix)

Виконавці та продюсери:

Музиканти:

Фредді Меркьюрі – вокал, клавішні, хормейстер, сценічні ефекти, хоровий вокал в пісні “Somebody To Love”;

Брайан Мей – гітара, вокал, управління оркестром, вступ до пісні “Tie Your Mother Down”, ведучий вокал в пісні “Long Away”, гітарна інструментування пісні “The Millionaire Waltz”, хоровий вокал в пісні “Somebody To Love”, слайд гітара в пісні “Drowse”, гармоніум, клавішні та пластичне фортепіано в пісні “Teo Torriatte (Let Us Cling Together)”;

Джон Дікон – Фендер бас, акустична гітара в пісні “You And I”;

Роджер Тейлор – барабани, вокал, ударні, голосові ефекти, хоровий вокал в пісні “Somebody To Love”, ритм гітара і ведучий вокал в пісні “Drowse”;

Майк Стоун – допоміжний вокал в пісні “Good Old-Fashioned Lover Boy”;

Продюсери: Queen.

Записаний: липень – листопад 1976 року у звукозаписних студіях “The Manor”, Оксфордшир; “Wessex Studios”, Хайбері і “Sarm Studios”, Алдгейт.